Методичні рекомендації щодо викладання біології

Методичні рекомендації

щодо викладання біології у 2016/2017 навчальному році

Основні нормативно-правові документи, якими повинні керуватися у навчально-виховному процесі вчителі біології у 2016/2017 навчальному році є:

1.​ Закон України «Про освіту» http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1060-12

2.​ Закон України «Про загальну середню освіту» http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/651-14

3.​  Національна стратегія розвитку освіти в Україні на період до 2021 року http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/344/2013

4.​ Конвенція про права дитини http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_021

5.​ Державні стандарти базової і повної середньої освіти:

​ ·Державний стандарт базової і повної середньої освіти (затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2004, №24 http://mon.gov.ua/content/%D0%9E%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%B0/derj-standart.pdf

​ ·Державний стандарт базової і повної середньої освіти (постанова КМУ від 23.11.2011р. №1392 «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти»

http://mon.gov.ua/content/%D0%9E%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%B0/post-derzh-stan-(1).pdf

та інші документи які регламентують діяльність вчителя та з якими є можливість ознайомитись на сайті ІППОЧО http://ippobuk.cv.ua/index.php/org-struct/2012-12-06-15-27-32/2012-12-21-12-54-40/2013-06-11-14-39-19/2013-06-11-14-39-51.

Звертаємо увагу на лист МОНУ від 09.06.2016 № 1/9-296 «Про структуру 2016/2017 навчального року та навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів», наказ ДОН Чернівецької обласної державної адміністрації від 13.06.2016 року №289 «Про структуру 2016/2017 навчального року та навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів» щодо складання робочих навчальних планів. Відповідно до листа кількість фактично проведених вчителями уроків може бути меншою від попередньо запланованої (у випадках припинення навчання від незалежних причин). В такому разі навчальний заклад та вчителі обов’язково мають вжити заходів щодо освоєння учнями змісту навчального предмета в повному обсязі за рахунок ущільнення, самостійного опрацювання, засобів самостійного навчання тощо. Кількість відведених годин на «Біологію» залежить від Типових навчальних планах відповідно яких ЗНЗ складають свої робочі навчальні плани. Додаткова інформація щодо типових навчальних планів за адресою http://ippobuk.cv.ua/index.php/org-struct/2012-12-06-15-27-32/2012-12-21-12-54-40/2013-06-11-14-39-19/2013-06-11-14-39-51.

Важливим документом щодо викладання біології у загальноосвітніх навчальних закладах у 2016/2017 навчальному році є лист МОНУ №1/9-437 від 17.08.2016 «Щодо методичних рекомендацій про викладання навчальних предметів у загальноосвітніх навчальних закладах».

Особливості вивчення біології у 2016/2017 навчальному році

1.​ Особливості вивчення базових навчальних дисциплін у поточному навчальному році пов’язані, в першу чергу, зі змінами, внесеними до навчальних програм. На виконання наказу Міністерства освіти і науки України від 06.02.2015 № 100 «Про розвантаження навчальних програм для учнів 5 – 9 класів загальноосвітніх навчальних закладів» до навчальних програм внесено зміни, спрямовані на їх розвантаження, врахування вікових особливостей розвитку дитини, відповідність сучасному розвитку науки та технологій (Наказ МОНУ № 585 від 29.05.2015 «Про затвердження змін до навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня») http://old.mon.gov.ua/ru/about-ministry/normative/4057-. Також відбулися зміни у програмах для 10-11 класах (наказ МОН №826 від 14.07.2016 « Про затвердження навчальних програм для 10-11 класах загальноосвітніх навчальних закладів») http://old.mon.gov.ua/files/normative/2016-08-05/5934/nmo-826.pdf .

2.​ Навчання біології у загальноосвітніх навчальних закладах у 2016/2017 н.р.здійснюватиметься у:

-​ 6-8 класах відповідно до нової редакції Державного стандарту (постанова КМУ про затвердження від 23.11.2011р. №1392 «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти» http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1392-2011-%D0%BF;

-​ 9 – 11 класах - за Державним стандартом базової і повної середньої освіти від 14.01.2004 №24 http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/24-2004-%D0%BF.

3.​ Перелік навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників для загальноосвітніх навчальних закладів, які мають гриф Міністерства освіти і науки України або схвалені для практичного використання можна знайти за посиланням:

http://www.imzo.gov.ua/2016/08/17/list-mon-vid-17-08-2016-1-9-434-pro-pereliki-navchalnoyi-literaturi-shho-maye-vidpovidniy-grif-ministerstva-osviti-i-nauki-ukrayini-dlya-vikoristannya-u-zagalnoosvitnih-navchalnih-zakladah-u-20/

Програми позбавлені жорсткого поурочного поділу, вчителі можуть обирати послідовність розкриття навчального матеріалу в межах окремої теми, але так, щоб не порушувалась логіка його викладу.

Звертаємо увагу вчителів/викладачів біології на те, що в організації навчально-виховного процесу у 2016/2017 н.р. можна використовувати тільки ті навчальні програми, підручники та навчально-методичні посібники (робочі зошити, зошити для практичних та лабораторних робіт, контролю знань учнів), які мають відповідний гриф Міністерства освіти і науки України «Схвалено для використання у загальноосвітніх навчальних закладах», якщо від дати надання грифу даному посібникові минуло не більше п'яти років, враховуючи при цьому зміни у програмах.

Щодо додаткової навчально-методичної літератури, то вчитель вільний у її виборі й може застосовувати ту, котра допоможе йому реалізувати його методику навчання.

4.​  Залишаються актуальними методичні рекомендації Міністерства щодо організації навчально-виховного процесу і вивчення базових дисциплін попередніх років: з біології у 6-7-х класах (додаток 1 відповідно до листів МОН України від 01.07.2014 № 1/9-343 «Педагогічні особливості навчання учнів у шостих класах», від 20.06.2015 № 1/9-305«Особливості вивчення базових дисциплін у загальноосвітніх навчальних закладах у 2015/2016 навчальному році»), з біології у 9-11-х класахзалишаються актуальними методичні рекомендації Міністерства щодо організації навчально-виховного процесу і вивчення базових дисциплін попередніх років. Тексти методичних рекомендацій розміщені на сайті МОН (http://old.mon.gov.ua/ua/often-requested/methodical-recommendations) та в Інформаційних збірниках Міністерства освіти і науки відповідних років.

5.​ Із результатами конкурсного відбору підручників для учнів 8-х класів загальноосвітніх навчальних закладів можна ознайомитися за посиланням:http://ru.osvita.ua/legislation/Ser_osv/51469/ та http://ru.osvita.ua/legislation/Ser_osv/51468/

6.​ Особливість вивчення біології в 2016/2017 навчальному році пов’язана з тим, що курс «Біологія» ( біологія людини) вивчатимуть одночасно як учні 8-х, так і учні 9-х класів, але за різними навчальними програмами що відрізняються структурою і підходами до вивчення біології людини.

Навчальні програми з біології

Під час календарного планування з біології у 2016/2017 навчальному році рекомендуємо звернути увагу на рекомендації листа Міністерства освіти і науки України від 26.06.2015 № 1/9-305 «Про особливості вивчення базових дисциплін у загальноосвітніх навчальних закладах у 2015/2016 навчальному році», відповідно якого предмет вивчатиметься за такими навчальними програмами:

-​ у 6- 8-х класах за новою програмою (затверджена наказом Міністерства №664 від 06.06 2012 р. зі змінами, затвердженими наказом Міністерства № 585 від 29.05.2015 № 585) – Навчальні програми для загальноосвітніх навчальних закладів: Біологія. 6-9 класи. – К.: Видавничий дім «Освіта», 2013. – 64 с.

-​ у 8 класах з поглибленим вивченням біології – за програмою для загальноосвітніх навчальних закладів із поглибленим вивченням біології, 8–9 клас ( за новим Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти) затвердженої наказом Міністерства № 664 від 06.06 2012 р.;

-​ у 9 класах – за програмою для загальноосвітніх навчальних закладів. Біологія. 7-11 класи. – К.: Ірпінь: Перун, 2005. – 97 с.;

-​ у 9 класах з поглибленим вивченням біології – за програмою для загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням біології // Збірник навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням предметів природничо-математичного та технологічного циклу. – К.: Вікторія, 2009. – 102 с.;

-​ у 10-11 класах – за програмою для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів: рівень стандарту, академічний рівень, профільний рівень. – Тернопіль: Мандрівець, 2011 – 128 с.;

-​ у 10-11 класах з поглибленим вивченням біології – за програмою для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів: рівень стандарту, академічний рівень, профільний рівень. – Тернопіль: Мандрівець, 2011 – 128 с.

Електронні варіанти навчальних програм розміщенні на сайті Міністерства освіти та науки України за посиланням:

http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.html.

Рекомендуємо вчителям/викладачам біології звернути увагу в програмах на:

​ ·зміст навчального матеріалу (у темах навчальних програм з біології формулювання стисле, що дає змогу вчителю творчо планувати вивчення матеріалу);

​ ·проведення шкільних екскурсій, передбачених навчальною програмою (час їх проведення учитель обирає самостійно);

​ ·вимоги до знань та вмінь учнів, що передбачені в кожній темі програми – обов’язковий результат рівня навченості учня.

Кількість годин, передбачених для вивчення окремих тем чи розділів, визначена в програмах, є орієнтовною і може бути змінена вчителем в межах годин, визначених Типовими навчальними планами. Резервні години, визначені в програмі, можуть бути використані для повторення, систематизації, узагальнення навчального матеріалу, контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів.

Програми факультативів та курсів за вибором з біології та екології

Міністерством освіти і науки рекомендовані для використання у загальноосвітніх навчальних закладах наступні програми факультативів та курсів за вибором з біології та екології:

-​ 7 – 11 класи – Збірник навчальних програм курсів за вибором та факультативів з біології для допрофільної підготовки та профільного навчання. – Кам’янець-Подільський: Аксіома, 2009, 2014. – 246 с.;

-​ 5 – 9 класи - Збірник навчальних програм екологічного напрямку (І частина) для організації допрофільної підготовки учнів загальноосвітніх навчальних закладів.

Особливості вивчення біології в основній школі

Програма для учнів 6-8 класів з біології за новим Державним стандартом розроблена з урахуванням таких змістових ліній:

-​ різноманітність та еволюція органічного світу;

-​ біологічна природа та соціальна сутність людини;

-​ рівні організації живої природи.

Навчальний матеріал включає питання біохімії, цитології, генетики, біології розвитку, теорії еволюції, основ філогенії, основ екології. Його виклад у програмі здійснено за лінійно-концентричним принципом на основі провідних змістових ліній у такій послідовності: 1) клітина, 2) одноклітинні організми, 3) рослини, 4) гриби, 5) тварини, 6) людина, 7) основи системної біології (тобто, сучасний аналог загальної біології, що включає питання біохімії, цитології, генетики, біології розвитку, теорії еволюції, основ філогенії, основ екології).

Програма з біології для учнів 6 класів розрахована на 70 годин (2 години на тиждень, із них 5 годин – резервних).

Програма з біології для учнів 7 класів розрахована на 70 годин (2 години на тиждень, із них 6 годин – резервних).

Програма з біології для учнів 8 класів розрахована на 70 годин (2 години на тиждень, із них 4 годин – резервних).

Програма 8 класу передбачає вивчення організму людини за функціональним принципом за наступними темами: Вступ; 1.Обмін речовин та перетворення енергії в організмі людини; 2.Травлення; 3.Дихання; 4. Транспорт речовин; 5. Виділення. Терморегуляція; 6. Опора та рух; 7. Зв’язок організму людини із зовнішнім середовищем. Нервова система; 8. Зв’язок організму людини із зовнішнім середовищем. Сенсорні системи; 9. Вища нервова діяльність; 10. Регуляція функцій організму; 11. Розмноження та розвиток людини; Узагальнення.

Основна концептуальна ідея нової навчальної програми базується на реалізації функціонального підходу до розкриття знань про людину: вивчення функції, а потім – будови, що сприяє формуванню поняття про організм людини як цілісну систему, створює проблемну ситуацію як він живе? та потребу в її розв'язуванні (встановлення причинно-наслідкових зв'язків). Тому рекомендується більше уваги приділяти вивченню процесів життєдіяльності, притаманних організму людини, щоб показати системність його організації, функціонування в умовах соціального середовища, і зорієнтувати учнів на здоровий спосіб життя, забезпечити їх базову валеологічну підготовку. Обов’язковим є дотримання принципів єдності будови і функції та послідовності при формуванні анатомічних та фізіологічних знань у темах всього курсу. Варто зазначити, що рівень і глибина засвоєння фізіологічних та анатомічних понять мають відповідати віковим можливостям учнів, не переобтяжувати надмірною інформацією і тим самим не знижувати інтерес до пізнання природи.

Здоров’язбережувальна лінія нової навчальної програми є наскрізною і відображена системно в усіх її темах. Це покладає особливу роль на курс біології 8 класу у формуванні здоров'язбережувальної компетентності та пояснює структуру і логіку розміщення тем. Так, вивчення «Обміну речовин та перетворення енергії в організмі людини» передує вивченню теми «Травлення». «Дихання» темі «Транспорт речовин», «Розмноження та розвиток людини» темі «Вища нервова діяльність». Вивчення процесів життєдіяльності людського організму у такий спосіб спрямований на формування переконань у необхідності відповідального ставлення до власного здоров'я через оволодіння знаннями про здоров'я до усвідомлення залежності процесів життєдіяльності і здоров'я людини від природних і соціальних факторів.

У «Вступі» продовжується формування загальнобіологічних понять: клітина, тканина, організм. Звертаємо увагу учителів на те, що у першій темі вивчаються тільки ввідні поняття про регуляторні системи організму людини, що необхідно для вивчення функціональних систем організму і без чого неможливо сформу​вати в учнів поняття про функціонування організму людини як цілісної системи. У наступних темах поняття про організм людини як цілісну систему на​повнюється конкретним змістом про функції та будову окремих органів та систем організму людини. За даними сучасної гістології тканини поділяють на чотири морфофункціональні групи: епітелії, тканини внутрішнього середовища, м'язові та нервова. Тому поняття сполучні тканини доцільно розширити поняттям тканини внутрішнього середовища, яке більш повно відповідає їх будові, локалізації та виконуваним функціям. До теми включено лабораторне дослідження«Ознайомлення з препаратами тканин людини», яке вимагає від учнів лише вміння розпізнавати. Мікроскопічне дослідження тканин здійснюється у темах «Транспорт речовин», «Опора та рух».

У наступних темах поглиблюються знання учнів про процеси життєдіяльності та їх значення для організму, формування яких здійснювалось в курсі біології 7 класу. Розглядаються найбільш загальні закономірності функціонування людського організму з акцентом на функціональному значенні органів та фізіологічних систем у забезпеченні основних процесів життєдіяльності.

Розвиток понять про зв’язок організму з зовнішнім середовищем реалізується в процесі вивчення тем «Зв’язок організму людини із зовнішнім середовищем. Нервова система» та «Зв’язок організму людини із зовнішнім середовищем. Сенсорні системи» під час виконання лабораторних досліджень та самостійного дослідницького практикуму в межах тем. Доцільність структурування навчального матеріалу обґрунтовується тим, що опану​вання поняттями фізіології нервової системи в учнів викликає труднощі і, з огляду на це, оптимальним є поступове формування їх впродовж вивчення попередніх тем. З іншого боку, засвоєння поняття регуляторної функції нервової системи значно полегшує засвоєння основних понять теми «Регуляція функцій організму».

У темі «Вища нервова діяльність» розкривається соціальна сутність людини, психофізіологічні особливості її поведінки, діяльності, якостей особистості. Формування поняття «вища нервова діяльність» здйснюється у порівнянні вищої нервової діяльності людини і тварин і важлива для профілактики шкідливих звичок. Педагогічний досвід викладання навчального матеріалу теми засвідчує про труднощі засвоєння його учнями. З огляду на це, доцільно теоретичні положення розкривати вдаючись до прикладів з життя відомих людей, співпрацювати з психологами навчального закладу та використовувати загальноприйняті психодіагностичні методики, життєвий досвід учнів, міжпредметні зв'язки, нестандартні уроки. Звертаємо увагу, що поняття про ретикулярну формацію мозку і рівні сприйняття інформації з програми вилучено.

Виокремлення теми «Регуляція функцій організму» з блоку знань про регуляційні системи має дидактичне значення в узагальненні про нервово-гуморальну регуляцію як основу цілісності організму. Поняття про гіпоталамо-гіпофізарну систему організму з програми вилучено.

Розкриваючи зміст теми «Розмноження та розвиток людини», учителю важливо спрямувати зусилля на формування поняття розвиток людського організму від процесу формування статевих клітин до природної смерті, акцентувати увагу школярів на ролі ендокринної системи в регуляції гаметогенезу, овуляції, вагітності, постембріонального розвитку людини. Для розвитку пізнавального інтересу та розуміння умов, що необхідні для народження здорової дитини, необхідно розкрити вплив факторів середовища та спосіб життя батьків на розвиток плода; необхідності збереження репродуктивного здоров’я для збереження чисельності людської популяції.

У навчанні біології провідну роль відіграє пізнавальна діяльність, спрямована на оволодіння методами наукового пізнання, яка реалізується у програмі через лабораторні дослідження, практичні та лабораторні роботи, дослідницький практикум, проекти.

Практична спрямованість програми забезпечується збільшеною кількістю лабораторних і практичних робіт. Особливе місце у навчальному процесі відводиться дослідам, спостереженням, які рекомендується проводити не тільки на уроках, а й вдома, на екскурсіях, під час практики. Біологічні екс​перименти та демонстрації мають знайомити учнів з методами дослідження природи, розвивати навички самостійної роботи та спостережливості, заці​кавлювати до вивчення біології.

Лабораторні дослідження забезпечують процесуальну складову навчання біології, виконуються на уроці різними способами (фронтально під керівництвом учителя, групою або індивідуально за наданим планом) в процесі вивчення навчального матеріалу з використанням натуральних об’єктів, гербарних зразків, колекцій, моделей, муляжів, зображень, відеоматеріалів. Мета такої діяльності – розвиток в учнів уміння спостерігати, описувати, виділяти істотні ознаки біологічних об’єктів, виконувати рисунки біологічних об’єктів, робити висновки; формування навичок користування мікроскопом, розв’язування пізнавальних завдань тощо. Лабораторні дослідження не підлягають обов’язковому оформленню в зошиті. Прийоми виконання лабораторних досліджень та їх реєстрації визначаються учителем під час уроку.

Практичні та лабораторні роботи виконуються з метою закріплення або перевірки засвоєння навчального матеріалу та рівня сформованості практичних умінь і навичок. Виконуючи практичні та лабораторні роботи учні демонструють: навички роботи з натуральними об’єктами, мікроскопом та лабораторним обладнанням; уміння розрізняти біологічні об’єкти, розв’язувати пізнавальні завдання за інструктивною карточкою; уміння порівнювати, робити висновки, розв’язувати вправи та задачі тощо. Практичні та лабораторні роботи оформляються учнями в зошиті та обов’язково оцінюються.

Дослідницький практикум передбачає самостійну (або з допомогою дорослих) роботу учнів у позаурочний час. Його мета – вироблення особистого досвіду дослідницької діяльності у процесі розв’язування пізнавальних завдань.

З метою стимулювання пізнавальної діяльності учнів програмою запропоновано орієнтовні теми проектів. Учням 6 – 7 класів пропонуються для виконання пізнавальні міні-проекти, мета яких – формування уміння знаходити необхідну інформацію про живі організми в різних джерелах (у тому числі з використанням інформаційно-комунікаційних технологій). Учням 8 – 9 класів пропонуються проекти практично-орієнтовного та дослідницького спрямування. Проектирозробляють окремі учні або групи учнів у процесі вивчення навчальної теми. Форма представлення результатів проекту може бути різною: у вигляді повідомлень, презентації, виготовлення буклетів, планшетів, альбомів. Проект може бути колективним і виконуватись на уроці. Для захисту проектів може бути виділено окремий урок, або частина відповідного за змістом уроку.

Програмою передбачено резервний час, який може бути використаний учителем на власний розсуд для організації різноманітних форм навчальної діяльності: екскурсій, проектної та дослідницької діяльності учнів, роботи з додатковими джерелами інформації, корекції та узагальнення знань.

Поглиблене вивчення біології одна із форм поглибленої підготовки учнів на завершальному етапі основної школи, яка спрямована на розвиток в учнів біологіч​них здібностей, формування стійкого інтересу як до предмета зокрема, так і до біології взагалі, створення основи для свідомого вибору професії, пов'яза​ної з використанням біологічних знань.

У зміст програми включено тему «Адаптація і виживання людини за екстремальних умов», спрямовану на поглиблення знань учнів про фактори навколишнього середовища та про взаємодію організму з навколишнім середовищем на прикладі організму людини.

У процесі вивчення біології людини важливо продовжувати розвивати пізнавальний інтерес у школярів, пропонуючи самостійну роботу з різними джерелами інформації: науково-популярною літературою, відеоматеріалами, ресурсами Інтернету тощо. Позитивно мотивують навчальну діяльність школярів і методи навчання такі як: розв’язання проблемних завдань, створення міні-проектів.

Упровадження компетентнісного підходу зумовлює використання завдань, виконуючи які, учні зможуть навчитись застосовувати знання у нетипових ситуаціях, розв’язувати завдання, що пов’язані з власною життєдіяльністю, навчитись формулювати оцінні судження щодо себе як соціальної істоти.

Програма з біології для учнів 9 класів розрахована на 105годин (3 або 2,5* годин на тиждень ((* - у спеціалізованих школах з поглибленим вивченням іноземних мов. Орієнтовне тематичне планування вивчення біології в 9-х класах спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням іноземних мов міститься у методичних рекомендаціях щодо вивчення біології у 2009/2010 навчальному році: лист МОН від 22.05.2009 № 1/9-353)).

Звертаємо увагу на те, що зміст навчальної програми з біології для 9-го класу покладено в основу державної підсумкової атестації з біології у 9-х класах, тому обсяг часу на вивчення біології в 9 класі має відповідати визначеному в інваріантній складовій Типових навчальних планів, тобто не менше як 2,5 години на тиждень у спеціалізованих школах з поглибленим вивченням іноземних мов і 3 години на тиждень в усіх інших закладах.

Розподіл годин на вивчення біології в основній школі

загальноосвітніх навчальних закладів

6 клас – 2 год./тижд.;

7 клас – 2 год./тижд.;

8 клас – 2 год./тижд.;

8 клас (поглиблене вивчення) – 4 год./тижд.;

9 клас – 3 або 2,5* год./тижд.;

9 клас (поглиблене вивчення) – 4 год./тижд.

(* - у спеціалізованих школах з поглибленим вивченням іноземних мов. Орієнтовне тематичне планування вивчення біології в 9-х класах спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням іноземних мов міститься у методичних рекомендаціях щодо вивчення біології у 2009/2010 навчальному році: лист МОН від 22.05.2009 № 1/9-353).

Особливості вивчення біології в старшій школі

Рівень змісту освіти у 10-11 класах, на якому вивчається біологія, визначається відповідним профілем навчання. Таблицю відповідності рівня змісту біологічної освіти і профілю навчання наведено у методичних рекомендаціях щодо вивчення біології у 2010/2011 навчальному році (лист МОН від 21.08.2010 № 1/9-580).

З метою забезпечення умов для опанування учнями 10-11 класів змісту біології на академічному рівні навчальний заклад може виділити додатково 0,5 години за рахунок варіативної складової. У такому разі вчитель використовує програму академічного рівня, збільшуючи кількість годин на вивчення окремих тем програми.

Орієнтовний розподіл годин між темами для навчання біології на академічному рівні міститься у методичних рекомендаціях щодо вивчення біології у 2011-2012 навчальному році (лист МОН від 09.06.2011 № 1/9-454).

Акцентуємо, що коли години варіативної складової виділяються на збільшення годин на вивчення біології, то в робочому навчальному плані у стовпчику «Інваріантна складова» навпроти предмета «Біологія» робиться запис 1,5+0,5, де 1,5 – це кількість годин, що передбачена Типовими навчальними планами на вивчення біології на академічному рівні, а 0,5 – це кількість годин варіативної складової, додатково виділених на вивчення біології.

Облік зазначених годин здійснюється у класному журналі на сторінці предмета «Біологія».

Розподіл годин на вивчення біології у старшій школі

загальноосвітніх навчальних закладах

10 клас – 1,5 год./тижд.(рівень стандарту та академічний);

5 год./тижд.(профільний рівень);

11 клас – 1,5 год./тижд.(рівень стандарту та академічний);

5 год./тижд.(профільний рівень).

Рекомендуємо за можливістю в ЗНЗ проводити заняття у кабінеті біології. При цьому особливої уваги потребує дотримання правил безпеки життєдіяльності. Вимоги безпеки наведено в інструктивно-методичних матеріалах «Безпечне проведення занять у кабінетах природничо-математичного напряму загальноосвітніх навчальних закладів» (лист МОНмолодьспорту від 01.02.2012 № 1/9-72). У зазначених матеріалах:

-​ перелічено нормативно-правові документи з питань охорони праці та безпеки життєдіяльності в навчальних закладах системи загальної середньої освіти;

-​ описано загальні положення щодо забезпечення безпечних і нешкідливих умов навчання, особливості безпеки під час проведення робіт з біології, порядок проведення, тематика та організація проведення інструктажів з безпеки життєдіяльності учнів;

-​ наведено зразок журналу реєстрації первинного, позапланового, цільового інструктажів з безпеки життєдіяльності учнів; зразок «Паспорта кабінету» та «Акта дозволу на проведення занять у кабінеті».(Положення про навчальні кабінети з природничо-математичних предметів загальноосвітніх навчальних закладів (затверджено наказом МОНУ від 14.12.2012 № 1423)

http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0044-13.

Звертаємо увагу щодо затвердження Типового переліку засобів навчання та обладнання навчального і загального призначення для кабінетів природничо-математичних предметів загальноосвітніх навчальних закладів (наказ МОН від 22.06.2016 №704 «Про затвердження Типового переліку засобів навчання та обладнання навчального і загального призначення для кабінетів природничо-математичних предметів загальноосвітніх навчальних закладів”

https://drive.google.com/file/d/0B3m2TqBM0APKeWVwUXZIUGJpcUU/view?pref=2&pli=1 .

У підвищенні ефективності організації навчально-виховного процесу у ЗНЗ значну роль відіграє впровадження інноваційних технологій з використанням сучасних електронних засобів навчального призначення. Під час планування оновлення матеріально-технічної бази кабінету біології рекомендуємо користуватися існуючими програмними засобами.

Під час підготовки учнів до ЗНО рекомендуємо використовувати Програму зовнішнього незалежного оцінювання з біології (затверджену наказом МОНУ 01.10.2014 №1121) http://testportal.gov.ua/prepare_bio_2017/.

Оцінювання навчальних досягнень учнів з біології

В організації навчально-виховного процесу важливу роль відіграє зворотній процес, зокрема – оцінювання навчальних досягнень учнів. Рекомендуємо здійснювати оцінювання навчальних досягнень учнів 9-11 класів відповідно до Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти, затверджених наказом МОН молодьспорт від 13.04.2011 №329; учнів 6-8 класів – відповідно до наказу МОНУ від 21.08.2013 №1222 «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти» http://osvita.ua/legislation/Ser_osv/36975/ .

Ці критерії визначають загальні підходи до визначення рівня навчальних досягнень учнів.

Видами оцінювання навчальних досягнень учнів з біології є й надалі залишається по​точне, тематичне, семестрове, річне оцінювання та державна підсум​кова атестація.

Поточне оцінювання здійснюється щоденно у процесі поурочного вивчення теми, водночас до нього належить виконання лабораторних і практичних робіт. Зауважимо, що у критеріях оцінювання навчальних досягнень зазначено вимоги до оцінювання лабораторних(практичних) робіт щодо їх виконання, оформлення та формулювання висновків. Оцінюючи лабораторну (практичну) роботу, учителю необхідно оціню​вати навчальну діяльність учнів:

-​ за кінцевим результатом;

-​ за процесом його досягнення, зважаючи на рівень самостійності учнів у виконанні роботи та формулюванні висновків з урахуванням вікових особливостей.

У такий спосіб в учнів старшої школи йде поступове фор​мування вміння виконувати узагальнюючі висновки до лабораторної (практичної) роботи, опираючись на теоретичні матеріали до вивченої теми. Отже, включення в лабораторну (практичну) роботу для учнів 10-11 класів завдань «У висновку дайте відповідь на запитання…» є недоцільним і таким, що не відповідає критеріям оцінювання.

Важливою складовою навчання біології є формування в учнів практичних умінь і навичок під час проведення лабораторних і практичних робіт. Рекомендовано оцінювати практичні та лабораторні роботи з біології в усіх учнів класу або вибірково (на розсуд вчителя), в залежності від способу (демонстраційне, фронтальне, групове, індивідуальне) виконання.

Лабораторні і практичні роботи оформляються в робочих зошитах.

Тематичне оцінювання рекомендовано здійснювати на підставі результатів опанування учнями матеріалу теми відповідно до вимог навчальних програм, при цьому не усереднюючи бали, а оцінюючи рівень навченості. Зважаючи на розподіл навчального часу між темами, визначеними програмою з біології, доцільним є об’єднання деяких тем (на вивчення яких визначено менше 6 годин) у змістові модулі, що підлягають тематичному оцінюванню.

Пропонуємо орієнтовну мінімальну кількість тематичних оцінок, відповідно до кількості навчальних годин на рік: 35 годин (1 год. на тиждень) – 4 тематичні; 70 годин (2 год. на тиждень) – 6 тематичних; 175 годин (5 год. на тиждень) – 10 тематичних. Необхідність збільшення кількості тематичних оцінок визначається вчителем.

Тематична оцінка виставляється у класному журналі у стовпчику з написом «Тематична» без зазначення дати на підставі результатів опанування учнями матеріалу теми, з урахуванням поточних оцінок, різних видів навчальних робіт (лабораторних, практичних, самостійних, контрольних, творчих) та навчальної активності школярів. Проведення окремого уроку тематичної атестації з метою здійснення відповідного оцінювання не передбачається (наказ МОН України від 03.06.2008 №496 «Про затвердження Інструкції з ведення класного журналу учнів 5-11-х класів загальноосвітніх навчальних закладів). Однак, зауважуємо на обов’язковому проведенні однієї контрольної роботи впродовж семестру. Контрольні роботи рекомендовано оформляти в зошиті для контрольних робіт або на окремому аркуші та зберігати в кабінеті біології протягом року. Відпрацювання пропущених учнем лабораторних, практичних, контрольних робіт проводити недоцільно. Оцінка за ведення зошитів з біології не виставляється.

Значно більшої уваги вчителів біології області вимагає питання щодо організації ефективної роботи з обдарованими дітьми. Свідчення – виступи команди Чернівецької області без призових дипломів під час IV етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з біології на протязі останніх навчальних років. Рекомендуємо організовувати роботу за програмою підготовки до ІV етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з біології. Детальна інформація щодо біологічних олімпіад, турнірів та конкурсів на Українському біологічному сайтіhttp://www.biology.org.ua/index.php?chapter=olimp&subj=vbo2015_3&lang=ukr.

Додатковій роботі з обдарованними учнями сприяє активна підготовка та участь у турнірі юних біологів, у роботі БМАН, участь у конкурсах екологічного спрямування та інших біологічних заходах.

Пропонуємо учителям біології використовувати під час викладання предмету використовувати методичні рекомендації щодо національно-патріотичного виховання відповідно до додатку до Наказу Міністерства освіти і науки України від 16.06.2015 № 641 «Методичні рекомендації щодо національно-патріотичного виховання у загальноосвітніх навчальних закладах», де зазначено внесок українських науковців та педагогів у розвиток науки.

Матеріали для підготовки уроків і занять висвітлено на сторінках педагогічної методичної преси: у журналах «Біологія і хімія в рідній школі» (видавництво «Педагогічна преса»), «Біологія. Шкільний світ», «Біологія» (видавнича група «Основа»), у науково-популярних журналах для школярів – «Колосок», «Біологія для допитливих», «Юний натураліст», «Країна знань»  тощо. Нагадуємо, що на сайтах ІППОЧО, ДОНМС можна знайти цікаву інформацію щодо досвіду ефективного викладання біології, якими діляться кращі вчителі Чернівецької області. Особливо звертаємо увагу вчителів біології на сайт:http://www.biology.org.ua/, де можна знайти інформацію по олімпіадах, турнірах, біоконкурсах.

Враховуючи вищевикладене, пропонуємо розглянути подані матеріали на засіданнях районних/міських методичних об’єднань вчителів біології та прийняти відповідні рекомендації стосовно удосконалення ефективності викладання біології та підвищення рівня навченості учнів у 2016/2017 навчальному році.